Текст вірша «Бабунин дощ» Микола Вінграновський
Бабунин дощ, на клямці цяпота,
І стежка в яблуках вже стежкояблуката,
З котяри — іскри! З м’яти — чамрота!
Пускає бульби на порозі хата…
Іде хтось темним садом-заховайсь!
Іде, й стає знадвору за стіною,
І мокро дихає над мокрою губою;
Як звуть його?
Чи взагалі він звавсь?
Хто він такий в залатанім кожусі,
В кожусі, а хапає дрижаки?..
Попискують пташата в його вусі,
І в бороді дрімають їжаки.
Одне — сов’яче око, друге — вовче,
Рука — крило, друга рука — весло,
Упівобличчя день, а пів-обличчя з ночі,
На голові посріблене сідло,
Де ж кінь його? У торбі кінь, я знаю.
Порожню торбу він би не носив…
Стоїть, і передихує, й чекає,
Мабуть, насправді вибився із сил,
Бо хто ж то знає, скільки йому років
І скільки він живе тисячоліть?..
Прийшов під нашу хату ненароком,
Прийшов перечекати і стоїть:
Зайти чи ні до нас, до бульбохати?..
З ноги на ногу ось переступив,
Щось наче хтів було мені сказати,
Та садом знов почапав у степи…
1981
Аналіз вірша (паспорт твору)
Слухати читання вірша «Бабунин дощ» Миколи Вінграновського:
На нашому сайті Ви можете читати онлайн вірш «Бабунин дощ» Микола Вінграновський українською мовою повністю безкоштовно без реєстрації та смс (sms) на вашому телефоні на андроїд (android), айфоні, пк (компьютер) чи айпаді. Також у нас Ви можете знайти й іншу поезію класичних та сучасних українських та зарубіжних поетів.
Якщо ви є правовласником вірша «Бабунин дощ» Микола Вінграновський і бажаєте, щоб ми видалили його з нашого сайту, будь ласка, напишіть нам на пошту abuse.knigi@gmail.com і ми в найкоротші терміни його видалимо.
