Текст вірша «Небо (Дивлюсь я на небо та й думку гадаю)» Михайло Петренко
Дивлюсь я на небо та й думку гадаю:
Чому я не сокіл, чому не літаю,
Чому мені, Боже, ти крилець не дав?
Я б землю покинув і в небо злітав.
Далеко за хмари, подальше од світу,
Шукать собі долі, на горе привіту
І ласки у зірок, у сонця просить,
У світлі їх яснім все горе втопить.
Бо долі ще змалку здаюсь я нелюбий,
Я наймит у неї, хлопцюга приблудний;
Чужий я у долі, чужий у людей:
Хіба ж хто кохає нерідних дітей?
Кохаюся з лихом, привіту не знаю
І гірко і марно свій вік коротаю,
І в горі спізнав я, що тільки одна —
Далекеє небо — моя сторона.
І на світі гірко, як стане ще гірше, —
Я очі на небо, мені веселіше!
Я в думках забуду, що я сирота,
І думка далеко, високо літа.
Коли б мені крилля, орлячі ті крилля,
Я б землю покинув і на новосілля
Орлом бистрокрилим у небо польнув
І в хмарах навіки от світу втонув!
Аналіз вірша (паспорт твору)
Слухати читання вірша «Небо» Михайла Петренка онлайн:
На нашому сайті Ви можете читати онлайн вірш «Небо (Дивлюсь я на небо та й думку гадаю)» Михайло Петренко українською мовою повністю безкоштовно без реєстрації та смс (sms) на вашому телефоні на андроїд (android), айфоні, пк (компьютер) чи айпаді. Також у нас Ви можете знайти й іншу поезію класичних та сучасних українських та зарубіжних поетів.
Якщо ви є правовласником вірша «Небо (Дивлюсь я на небо та й думку гадаю)» Михайло Петренко і бажаєте, щоб ми видалили його з нашого сайту, будь ласка, напишіть нам на пошту abuse.knigi@gmail.com і ми в найкоротші терміни його видалимо.
