Текст вірша «Про коника та цвіркуна» Джон Кітс
Поезія землі не вмре ніколи,
Опівдні, як мовчать серед гілок
Птахи в гаю, невтомний голосок
Обнизує покоси й частоколи.
Це коник, він поймає гори й доли,
На стернях довгий ведучи танок,
А стомиться — стихає на часок
У затінку стебла або стодоли.
Поезія землі не оніміє:
Коли зима в мовчання крижане
Поля заковує, цвіркун у хаті
Заводить пісню, що в теплі міцніє,
Нагадуючи всім, хто задрімне,
Спів коника в траві на сіножаті.
(Переклад Василя Мисика)
THE POETRY of earth is never dead:
When all the birds are faint with the hot sun,
And hide in cooling trees, a voice will run
From hedge to hedge about the new-mown mead;
That is the Grasshopper’s—he takes the lead 5
In summer luxury,—he has never done
With his delights; for when tired out with fun
He rests at ease beneath some pleasant weed.
The poetry of earth is ceasing never:
On a lone winter evening, when the frost 10
Has wrought a silence, from the stove there shrills
The Cricket’s song, in warmth increasing ever,
And seems to one in drowsiness half lost,
The Grasshopper’s among some grassy hills.
December 30, 1816.
Аналіз вірша (паспорт твору)
Вірш «Про коника та цвіркуна» Джон Кітс написав у 1817 році, зобразивши у ньому красу природи, яка ніколи не в’яне, бо це те, що існуватиме вічно, скільки б поколінь людей не змінювалось на планеті. У творі автор описує дві різні пори року, кожна з яких має свої особливості, і коли один період змінює інший, у цьому відчувається невпинний біг життя, його вічний рух.
Вірш можна розділити на дві частини, бо композиційно саме так він і побудований. Перша присвячена літнім, спекотним, сонячним дням. І хоч сонце пече так сильно, що всі від нього вдень намагаються заховатись, і навіть звуків стає значно менше, але тоненький голосочок коника нагадує про те, що і в найпекучішу спеку життя теж є. Ця комашка така крихітна і непомітна, що її можна й не побачити, але голос свій подає, показуючи тим самим, що природа жива.
Для Кітса загалом природа була не просто статичним пейзажем, а живим організмом. Вона все відчуває, вміє говорити, мовчати, та навіть танцювати. А якщо втомиться, то на деякий час затихне, щоб потім знову радувати світ своїм звучанням. Навіть коник, яким би маленьким він не був, може помічати красу навколо і милуватись нею, а потім про це і співати.
У другій частині твору розповідається вже про зимову пору, коли все довкола вкрите сніжною «ковдрою». Природа скована холодом, та навіть сувора зима не здана спинити плин життя. Цвіркун продовжує співати, і ця його пісня стає символом життя, яке не припиняється ні на хвилину, якою б не була погода.
Кожна з частин вірша починається майже однаковими словами, окрім того, коник, про якого йшлось на початку, з’являється знову і у фіналі, що дає підстави називати композицію твору кільцевою. Такою формою подачі поет підкреслює ідею нескінченного руху життя, яка є основною у цьому його творінні.
Вірш має оптимістичний настрій, який вдається передати через такі художні засоби, як метафори, повтори, епітети, та повтори. Також використовується антитеза.
На нашому сайті Ви можете читати онлайн вірш «Про коника та цвіркуна» Джон Кітс українською мовою повністю безкоштовно без реєстрації та смс (sms) на вашому телефоні на андроїд (android), айфоні, пк (компьютер) чи айпаді. Також у нас Ви можете знайти й іншу поезію класичних та сучасних українських та зарубіжних поетів.
Якщо ви є правовласником вірша «Про коника та цвіркуна» Джон Кітс і бажаєте, щоб ми видалили його з нашого сайту, будь ласка, напишіть нам на пошту abuse.knigi@gmail.com і ми в найкоротші терміни його видалимо.
